Зачекайте
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Портал електронних послуг

Корисна інформація

Зміст

Що таке електронний цифрофий підпис?

Де можна отримати ЕЦП?

Як визначити ступінь ризику?

Як визначити ступінь вогнестійкості об'єкту?


Що таке електронний цифровий підпис?

Електронний цифровий підпис (або скорочено – ЕЦП) за правовим статусом прирівняний до власноручного підпису або печатки.

ЕЦП – це дані в електронній формі, отримані за результатами криптографічного перетворення, які додаються до інших даних або документів і забезпечують їх цілісність та ідентифікацію автора.

За допомогою ЕЦП можна підписувати документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи, підписані за допомогою ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і звичайні.

Отримати ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК).


Де можна отримати ЕЦП?

Отримати ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна дізнатися на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який забезпечує акредитацію такої діяльності: www.czo.gov.ua/ca-registry.

У більшості випадків оформлення ЕЦП вимагає особистого візиту та коштує до 540 грн. Виключенням є АЦКС Державної фіскальної служби та Приватбанку, які видають ЕЦП безкоштовно. Останній взагалі надає можливість дистанційного оформлення ЕЦП для клієнтів банку, що є неабияк зручним. Також АЦСК Мін’юсту забезпечує безкоштовне оформлення ЕЦП для державних службовців.

Строк дії сертифікатів ЕЦП становить два роки.


Як визначити ступінь ризику?

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2017 р. № 1043 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій". Відповідно до неї до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться:

1) Суб`єкти які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:

  • об’єктів підвищеної небезпеки, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері оборони; паливно-енергетичному комплексі; транспортній галузі; підприємства, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; авіаційній та ракетно-космічній, машинобудівній, харчовій промисловості; металургійному, хімічному комплексах; поліграфії), та метрополітенів;
  • промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією вибухопожежної небезпеки відносяться до категорії “А” або “Б”;
  • промислових будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею 5 тис. кв. метрів та більше;
  • складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею 10 тис. кв. метрів та більше;
  • об’єкти, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3);
  • об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів;
  • об’єктів, які є пам’ятками культурної спадщини національного значення;
  • об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 5Х10-6 до 1Х10-5 включно;

2) Суб`єкти які є державною, регіональною, комунальною, об’єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.

 

До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:

1) потенційно небезпечних об’єктів, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері агропромислового комплексу, телекомунікацій та зв’язку, наукової діяльності, сфери стандартизації, метрології та сертифікації, гідрометеорологічної діяльності, промисловості будівельних матеріалів, фінансово-бюджетної сфери, легкої промисловості);

2) промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею:

  • до 5 тис. кв. метрів - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;
  • до 10 тис. кв. метрів - для складських будівель (споруд);

3) об’єктів, які розташовані на підвальних та/або підземних поверхах, у приміщеннях, спорудах;

4) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);

5) об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно;

6) об’єктів, які є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення;

7) об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 1Х10-6 до 5Х10-6 включно.

 

До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику, а також суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають об’єкти, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить менше ніж 1Х10-6.


Як визначити ступінь вогнестійкості об'єкту?

На території України з 01.06.2017 набули чинності державні будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" загальні вимоги (наказ Мінрегіону України від 31.10.16 р. № 287). З введенням в дію цих ДБН вважаються такими, що втратили чинність ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V) вогнестійкості споруд:

І - споруди з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону із застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів;

ІІ - споруди з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів. У покриттях будівель дозволяється застосовувати незахищені сталеві конструкції;

ІІІ - споруди з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону. Для перекриттів дозволяється використовувати деревяні конструкції, захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитковими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо межі вогнетривкості й межі розповсюдження вогню; при цьому елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці;

ІІІа - споруди переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса із сталевих незахищених конструкцій; огороджувальні конструкції із сталевих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем;

ІІІб - споруди переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - із суцільної або клеєної деревини, які піддаються вогнезахисній обробці відповідно до вимог обмеження розповсюдження вогню; огороджувальні конструкції - з панелей або поелементного складання, виконані із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій піддаються вогнезахисній обробці або захищаються від дії вогню та високих температур, щоб забезпечити необхідну межу розповсюдження вогню;

IV - споруди з несучими та захисними конструкціями із суцільної або клеєної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншим листовим чи плитковим матеріалом. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості і межі розповсюдження вогню. При цьому елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці;

IVa - споруди, переважно одноповерхові, з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - із стальних незахищених конструкцій; огороджувальні конструкції - із стальних листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем;

V -  До несучими і огороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж розповсюдження вогню.


На головну